Вирощування гранатів

Гранат: посадка і догляд 

Гранат - південна рослина, він любить тепло і визріває в теплих краях лише в середині осені, а то й не пізніше. На сьогодні існують також морозостійкі і скоростиглі сорти.

Гранат - це кущоподібні невеликі деревця висотою до 6 м. Він відноситься до листопадних культур. Гілочки тонкі і на них є колючки. У граната 2 основних види квіток: ті які утворюють зав'язь (у формі глечика), і ті які плодів не утворюють (у формі дзвіночка). Безплідні квітки можна також відрізнити по їх маленькому розміру і короткій маточці. Такі квітки швидко опадають. Буває ще проміжна форма квітів. Забарвлення квітів оранжево-червоне.



Гранат добре переносить посуху і може витримувати короткочасне зниження температури до -17 ° С, але при такій температурі у нього страждають пагони, на яких утворюються плоди.



Посадка гранату 

Важливою умовою для вирощування граната є загальна сума активних температур не менше 3000 і температура взимку близько 15 ° С. Саме тепло є запорукою великих і хороших плодів.

Гранат невимогливий до грунтів. Може рости навіть на вологих грунтах. Але все ж слід підготувати грунт, облаштувати дренаж, щоб волога відводилася, а не застоювалася. Дренажем може бути щебінь, керамзит, інколи гравій. У грунту для граната може бути лужна реакція і структура суглинку, але в цьому випадку його потрібно як слід зарядити органічними і мінеральними добривами.

Посадкову яму викопують так само, як і для багатьох плодових дерев (60x70 см), на дно насипають родючий шар грунту (близько 15 см), далі перегній, змішаний із землею (десь трохи більше відра). Коріння розправте і акуратно присипте землею.

Після посадки добре полийте і замульчируйте грунт сухими бур'янами, соломою або перегноєм. Це допоможе волозі довше затриматися в грунті.

Якщо на зиму будете вкривати гранат, є сенс посадити саджанець під нахилом в 60-45 ° до південної сторони.

Догляд за гранатом 

Розпушування - слід проводити в перші роки після посадки. Особливо корисне розпушування у вегетаційний період.

Полив - гранат поливають помірно, особливо в період вегетації. З другого періоду вегетації найменше пересушування грунту спричинить розтріскування плодів граната.

Укриття на зиму - можна стягти гілки за допомогою мішковини в період спокою рослини (зимовий). Якщо саджанець був посаджений під кутом, восени він гнеться до землі і утеплюється землею, як виноград. Починаючи з вершини, рослину акуратно пригинають до землі, при цьому на верхівку насипають близько 4 лопат землі, після чого на всю рослину насипається земля з міжрядь шаром близько 20 см. Навесні, коли загроза заморозків мине, рослину поступово, від низу до верху, звільняють від укриття.
Якщо укриття на зиму не планується, однорічний саджанець потрібно підгортати землею на висоту близько 15 см.
Багато садівників також утеплюють саджанці граната однією або декількома поставленими один на одного покришками.

Формування крони і обрізка граната - оптимальною формою для граната є форма у вигляді куща, де у рослини максимально 6 стовбурів. Така форма куща допомагає уникнути травмування рослини в разі її укриття на зиму. Рослині намагаються надати похило-віялову форму. Але при сильній вегетації неминуче загущення і поява гілочок, які можуть ламатися або рости всередину. Їх, як і прикоренева і штамбову поросль, видаляють.

Як і багато плодових рослини, гранат старіє, і йому потрібно проводити омолоджуючу обрізку. Зазвичай це відбувається раз у 20 років. Для цього всі гілки над землею обрізають, тим самим стимулюючи зростання нових молодих і збільшення кількості врожаю.


Внесення добрив - основна маса добрив вноситься в землю перед посадкою, але, у разі бідності грунту, з середини червня рослину починають підгодовувати фосфорно-калійними або азотовмісними добривами. Влітку удобрювати можна рідкими добривами одночасно з поливом. Восени, коли будете перекопувати пристовбурні круги, також внесіть добрива.

Розмноження гранату 

Гранат розмножується живцюванням (вегетативний метод) і насінням.

Насіннєвий метод - насіння беріть зі свіжого, добре визрілого плода, очищати не потрібно. Розподіліть насіння по поверхні зволоженого грунту, присипаючи шаром землі близько 1,5 см. Поки насіння проростає, не слід допускати пересихання грунту. Коли насіння проросте і досягне висоти 3 см, його пікірують або пересаджують так, щоб відстань між пагонами було не менше 4 см. Коли сходи підростуть настільки, що проміжків між ними не залишиться, їх ще раз пікірують.

Живцювання - живці нарізають з однорічних задерев'янілих пагонів молодих рослин. Розмір гілки близько 25 см. Для цих цілей також можна використовувати і поросль. Для вкорінення живця використовують ділянки добре удобрені і дреновані. Вкорінювати його слід в прогрітий до 12 ° С грунт на глибину близько 10 см. Над поверхнею грунту при цьому повинно залишитися 2 бруньки. Зелені гілочки вкорінюються в кінці травня чи на початку червня.

Збір і зберігання врожаю гранатів 

На півдні Росії (деякі регіони Кубані) та в Криму плоди починають збирати в жовтні. Вони досягли своєї максимальної зрілості, зерна повні цукрів, а шкірка набуває насичений червоний або жовто-рожевий в цяточку колір.

Гранати повної стиглості можуть розтріскатися, для зберігання потрібно вгадати з часом збору до цього моменту.

Гранат прекрасно зберігається і довго зберігає свіжість. Плоди не можна зберігати при мінусових температурах, інакше вони можуть загнити. Оптимальним буде провітрюване приміщення з температурою повітря +2 ° С.